Positivus Festival 2013: три дні балтійського позитиву

Positivus Festival 2013

Більшість людей дуже дивувались, коли чули, що ми їдемо на фестиваль у Латвію. Автомобілем. Лише на три дні :) Як кажуть наші російськомовні друзі, “умом это не понять”, бо справді мало хто б захотів їхати в таку далечінь заради кількох днів фестивалю. Справжня причина нашого бажання – не просто одна подія, а мікс з вражень від різних міст, музики та людей. І в цьому пості я трошки розповім про все те, що вдалося побачити і почути.

Трошки передісторії: фестиваль Positivus відбувається щорічно з 2007 року в маленькому містечку Salacgriva, яке розташоване в годині їзди на північ від Риги у Латвії. Почавшись з локального затишного івенту, фестиваль переріс у щось більш масштабне і по-справжньому європейське: цього року Positivus відвідали понад 30 000 людей.

День перший

Positivus зустрів нас вогкою погодою та холодним піском: наївно дивлячись на карту, ми вважали, що море в липні у Прибалтиці має бути прекрасним. Воно було дійсно прекрасне, але неймовірно холодне: за весь час ми бачили лише кількох сміливців, які наважились повністю залізти у воду, і це було химерне видовище, коли стоїш закутаний в три светри, і надворі +10.

pos-map

Як видно з карти, територію фестивалю можна умовно поділити на дві частини: кемпінг з парковками (внизу) та сцени з пляжем (зверху). Весь час між цими двома частинами через трасу Рига-Таллін переходила неймовірна кількість людей, тож в годину пік міліція брала регулювання руху у свої руки.

Загубитись на фестивальних майданчиках досить легко, адже їх було так багато, що тобі хотілось глянути все й одразу. Звісно, це неможливо, тому ми час від часу затримувались то на одній, то на іншій сцені. На двох найбільших – Nordea i Tele2 stage виступали хедлайнери.

Найбільшим враженням першого дня, та і всього фестивалю, залишиться Crystal Castles. Якщо ви вважаєте, що під цю психоделічну музику неможливо танцювати, то ви глибоко помиляєтесь: як тільки Еліс, фронтвумен гурту, вийшла на сцену, зробила ковток Jack Daniels з горла та закурилась, натовп почав скакати під електронні ритми їх пісень.

Після важкого електро з надривистими співами та синтезаторними переборами, лагідні британці Noah And The Whale були якраз вчасно. Легка, мелодійна та добра музика – це те, що треба було дати на ніч людям. І взагалі, варто відзначити вдалий підбір лайнапу: не лише за сценами та часом, а і порядком, в якому вони виступали. Емоції людей могли плавно коливатись: починаючи з відриву і завершуючи спокоєм.

День другий

Другого дня ми вирішили не втрачати зайвого часу, тож прокинулись скоріше за інших, і поки наметове містечко ще відлежувалось в палатках, ми поїхали автостопом до Риги. Детально описувати наші мандри не буду, але навіть в Ризі ми знайшли тих, хто щиро дивувався, побачивши наші фестивальні бейджі та дізнавшись, що ми аж з України. Дорога автобусом назад зайняла близько півтори години, тож часу на інші активності уже не було: на сценах Positivus виступали Charli XCX, C2C та хедлайнери другого дня – Imagine Dragons i Sigur Ros.

Цікава деталь: схоже, що пісня I Love It у виконанні Icona Pop ft. Charlie XCX цього літа щось на зразок як Gangnam Style минулої зими у нас. Навіть посеред ночі в кемпінгу можна було почути натовпи, співаючі “I don’t care, I love it, I love it” :)

На противагу брутальній Еліс з першого дня, Imagine Dragons пили мінералочку та заряджали добром усіх, хто встиг прийти на їх виступ: черги на вході були досить значні. На дрібних сценах тим часом можна було почути популярні гурти з Прибалтики та навколишніх країн (українців, на жаль, не було).

Sigur Ros завершували другий фестивальний день, і це музика справді не для всіх: треба мати власні налаштування ритму та смаку, аби їхні пісні вам сподобались. Тим не менш, на групу прийшов не менший натовп, ніж на інших хедлайнерів:

День третій

Третій день нестримного вітру, холоду та спроб зігрітись давав відчуття полегшення: найголовніше вже буде цього вечора, а далі ми поїдемо додому. Тому треба взяти від фестивалю все, що тільки можна встигнути. Ми прогулялися до Салацгріви, глянули на рибальські човни під легеньким дощем (таке враження, що для місцевих це взагалі не дощ, а буденність) і повернулися на фестивальні майданчики. Там встигли зустріти з десяток відвідувачів та спитати їх про враження від Positivus. Як не дивно, 90% відвідувачів фестивалю – це жителі Литви, Латвії та Естонії. З України, окрім нас, було ще 7 людей з Києва (з якими ми змогли перетнутись лише раз: це дає вам зрозуміти, наскільки це великий фестиваль) та близько десятка росіян.

І хоча головними родзинками третього дня були The xx та Two Door Cinema Club, Tom Odell зі своїм післяобіднім виступом не лише привернув увагу сотень дівчаток, а й задав неповторну атмосферу добра та радості.

Two Door Cinema Club виявились приязними та цікавими хлопцями, і не зважаючи на те, що їх менеджер весь час поспішав, вони встигли роздати автографи та зробити кілька фото. Їх вечірній виступ став своєрідним підсумком атмосфери веселощів та приязності: вас легко міг підхопити натовп незнайомих людей, який хотів, аби ви танцювали разом з ним :)

Між виступом Two Door Cinema Club та The xx було всього 40 хвилин, проте поле перед головною сценою Positivus наповнилось так само швидко, як і спорожніло: люди ледве встигли закупитися новою порцією кави для зігрівання, і бігли назад, зайняти найкращі місця перед сценою.

Важко уявити, аби на музику, яку роблять The xx, натовп стояв так щільно, як риба в консервах, але це дійсно так: поки техніки проводили перевірку звуку, народ розважали мікси від Jamie XX. Ромі, Олівер та Джеймі вийшли не лише під бурхливі оплески кількатисячного натовпу, а й під неймовірне візуальне шоу, що супроводжувало весь їхній виступ: лазери розсікали небо на дві частини, а дим додавав загадковості.

Варто відзначити, що з усіх гуртів, які ми встигли побачити на Positivus, напевно саме The xx виступив найбільш злагоджено та єдино: кожен елемент, кожен звук та кожна лампочка тут працювали на образ, створений для кожної композиції. Це дає зрозуміти, що сучасна музика – це не просто вийшов, поспівав і до побачення, а повне візуальне та звукове задоволення, яке ти маєш дати публіці. Це щось більше, ніж просто величезна буква Х, під якою ти співаєш.

Оцінки

Атмосфера 5/5
Організація 5/5
Локація 4/5
Музика 4/5

Не зважаючи на холодний та пронизливий вітер, нас зігрівало інше – атмосфера події. Дружня, добра та позитивна – як і назва самого фестивалю. І нехай на ньому не виступали всі гучні зірки сучасної музики, саме така затишна та домашня атмосфера зробила свою справу. Чи повернемось наступного року? Дуже хотілось би :)

Сергій Пішковцій

Автор проекту Inspired. Мені 23 роки, і я проживаю на Закарпатті. В блогосфері – з 2007 року, займався різноманітними блогами та проектами, аж поки не вирішив ділитися прекрасним на сторінках цього сайту.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>